Значення в інших словниках
-
перелюбник —
перелю́бник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
перелюбник —
див. звабник; легковажний
Словник синонімів Вусика
-
перелюбник —
ПЕРЕЛЮ́БНИК, а, ч. Той, хто перелюбствує. – Вмирай, вмирай, старий дурню .. Так тобі й треба, розпусникові, перелюбникові (І. Драч).
Словник української мови у 20 томах
-
перелюбник —
Перелю́бець, -бця; -лю́бці, -бців і перелю́бник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
перелюбник —
ПЕРЕЛЮ́БНИК, а, ч., заст. Той, хто перелюбствує. — Вмирай, вмирай, старий дурню.. Так тобі й треба, розпусникові, перелюбникові (Драч, Іду.., 1970, 34).
Словник української мови в 11 томах
-
перелюбник —
Перелюбник, -ка м. Прелюбодѣй, блудникъ. Писав я до вас ув одному листі, щоб ви не мішались із перелюбниками. Коринѳ. І. V. 9.
Словник української мови Грінченка