Значення в інших словниках
-
перелюбець —
перелю́бець іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
-
перелюбець —
Перелюбник, розпусник, п! БАБІЙ; (жінка) перелюбка, перелюбниця.
Словник синонімів Караванського
-
перелюбець —
див. звабник; коханий; легковажний
Словник синонімів Вусика
-
перелюбець —
ПЕРЕЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч. Той, хто перелюбствує. – Ха-вав! Дід Махтей мовчать, вони теж уже його бачать, вони милуються з цього закоханого перелюбця (Остап Вишня).
Словник української мови у 20 томах
-
перелюбець —
Перелю́бець, -бця; -лю́бці, -бців і перелю́бник, -ка; -ники, -ків
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
перелюбець —
ПЕРЕЛЮ́БЕЦЬ, бця, ч., заст. Той, хто перелюбствує. — Я, отче Віталію, сумніваюся відносно бога, але попам тепер я зовсім не довіряю. Та ще таким розпусним перелюбцям, як ви (Шиян, Гроза.., 1956, 270).
Словник української мови в 11 томах
-
перелюбець —
Перелюбець, -бця м. Прелюбодѣй. Краде злодій — помагаєш, з перелюбцем накладаєш. К. Псал. 119.
Словник української мови Грінченка