Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

перемовити

Перемо́вити, -мо́влю, -мо́виш; перемо́в, -мо́вмо, -мо́вте

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. перемовити — перемо́вити дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. перемовити — див. перемовляти.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перемовити — ПЕРЕМО́ВИТИ див. перемовля́ти.  Словник української мови у 20 томах
  4. перемовити — ПЕРЕМАНИ́ТИ до кого, куди (приваблюючи чим-небудь, схилити до зміни місця роботи, проживання тощо), ПЕРЕНА́ДИТИ розм., ПЕРЕВА́БИТИ розм., ПЕРЕТЯГТИ́ (ПЕРЕТЯГНУ́ТИ) розм.; ПЕРЕМО́ВИТИ розм. (намовляючи); ПЕРЕЗВА́ТИ розм., ПЕРЕКЛИ́КАТИ заст.  Словник синонімів української мови
  5. перемовити — ПЕРЕМО́ВИТИ див. перемовля́ти.  Словник української мови в 11 томах
  6. перемовити — Перемо́вити см. перемовляти.  Словник української мови Грінченка