переможений —
-а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемогти. || переможено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. переможений, -ного, ч.Людина, що зазнала поразки внаслідок чиєї-небудь перемоги.
Великий тлумачний словник сучасної мови
переможений —
ПЕРЕМО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. до перемогти́. Порубаний, побитий, Переможений в бою, Віддає він цілий табір І лишає честь свою (О. Олесь); Переможений поглядом її променистих очей, він якось зів'яв (А.
Словник української мови у 20 томах
переможений —
ПЕРЕМО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемогти́. Порубаний, побитий, Переможений в бою, Віддає він цілий табір І лишає честь свою (Олесь, Вибр.
Словник української мови в 11 томах