переможений

ПЕРЕМО́ЖЕНИЙ, а, е.

Дієпр. пас. до перемогти́.

Порубаний, побитий, Переможений в бою, Віддає він цілий табір І лишає честь свою (О. Олесь);

Переможений поглядом її променистих очей, він якось зів'яв (А. Хижняк);

Аркадій мусив прийняти бій з тим напасником, якщо не хотів в очах мирян визнати себе переможеним (Ірина Вільде);

// перемо́жено, безос. пред.

Переможено віспу;

Переможено неписьменність;

// у знач. ім. перемо́жений, ного, ч. Людина, що зазнала поразки внаслідок чиєї-небудь перемоги.

Переможені намагалися покинути ринг непоміченими (В. Собко).

Значення в інших словниках

1. переможений — перемо́жений дієприкметник  Орфографічний словник української мови
2. переможений — Невладущий, повержений, погромлений, розбитий, розгромлений, розтрощений, уярмлений Фразеологічні синоніми: покладений на лопатки  Словник синонімів Вусика
3. переможений — -а, -е. Дієприкм. пас. мин. ч. до перемогти. || переможено, безос. присудк. сл. || у знач. ім. переможений, -ного, ч.Людина, що зазнала поразки внаслідок чиєї-небудь перемоги.  Великий тлумачний словник сучасної мови
4. переможений — Перемо́жений, -на, -не; дієпр.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. переможений — ПЕРЕМО́ЖЕНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до перемогти́. Порубаний, побитий, Переможений в бою, Віддає він цілий табір І лишає честь свою (Олесь, Вибр.  Словник української мови в 11 томах