перепел —
пе́репел іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
перепел —
ПЕРЕПЕЛ – ПЕРЕПІЛКА, ПЕРЕПЕЛИЦЯ Перепел, -а. Невеличка польова пташка родини фазанових. Перепілка, -и, ор. -ою, перепелиця, -і, ор. -ею. 1. Самиця перепела. 2. Український дівочий танок, що супроводжується піснею про перепелицю.
Літературне слововживання
перепел —
[переипеил] -ла, м. (на) -л'і/-лов'і, мн. -лие/пеиреипеили, -л'іў/пеиреипеил'іў два переипеилие
Орфоепічний словник української мови
перепел —
-а, ч. Невеличка польова перелітна пташка родини фазанових, яка має темно-буре плямисте забарвлення.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перепел —
ПЕ́РЕПЕЛ, а, ч. Невеличка польова перелітна пташка родини фазанових, яка має темно-буре плямисте забарвлення. Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами; По кущах між дерезою Ходять дрохви табунами (Я.
Словник української мови у 20 томах
перепел —
Птах ряду куроподібних; заселяє степи і поля з посівами у Євразії та Пн. Америці; довж. бл. 20 см; об'єкт полювання.
Універсальний словник-енциклопедія
перепел —
ПЕ́РЕПЕЛ, а, ч. Невеличка польова перелітна пташка родини фазанових, яка має темно-буре плямисте забарвлення. Крикнув перепел в ярочку, Стрепет приснув над тернами; По кущах між дерезою Ходять дрохви табунами (Щог.
Словник української мови в 11 томах
перепел —
Пе́репел, -ла м. 1) пт. перепелъ, Tetrao coturnix. Паничі випустили сокола на трепела. Рудч. Ск. II. 111. 2) Крестецъ, os sacrum. Харьк. г. ум. перепе́лонько. ЗОЮР. І. 25.
Словник української мови Грінченка