переписувати —
перепи́сувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
переписувати —
Списувати, писати, (на машинці) ПЕРЕДРУКОВУВАТИ; (майно) описувати, реєструвати, (на кого) заповідати кому.
Словник синонімів Караванського
переписувати —
див. переробляти
Словник синонімів Вусика
переписувати —
-ую, -уєш, недок., переписати, -ишу, -ишеш, док., перех. 1》 Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось іще раз. || розм. Списувати зроблені кимось іншим задачі, приклади, вправи і т. ін. || Писати що-небудь заново, по-іншому.
Великий тлумачний словник сучасної мови
переписувати —
ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., кого, що. 1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз. Так куди ж іти? В чиновники?...
Словник української мови у 20 томах
переписувати —
ЗАПОВІДА́ТИ (залишати що-небудь комусь у спадок), ВІДКА́ЗУВАТИ розм.; ВІДПИ́СУВАТИ розм., ЗАПИ́СУВАТИ розм., ПЕРЕПИ́СУВАТИ розм. (даючи письмове розпорядження). — Док.: запові́сти́, відказа́ти, відписа́ти, записа́ти, переписа́ти.
Словник синонімів української мови
переписувати —
ПЕРЕПИ́СУВАТИ, ую, уєш, недок., ПЕРЕПИСА́ТИ, ишу́, и́шеш, док., перех. 1. Робити рукописну копію з якого-небудь тексту, писати щось ще раз. Так куди ж іти? В чиновники?...
Словник української мови в 11 томах
переписувати —
Переписувати, -сую, -єш сов. в. переписати, -пишу, -шеш, гл. 1) Переписи вать, переписать. Переписав усе знову, бо було погано. 2) Дѣлать, сдѣлать списокъ, реестръ, перепись.
Словник української мови Грінченка