перепит —
пере́пит іменник чоловічого роду розм.
Орфографічний словник української мови
перепит —
-у, ч., розм. Дія за знач. перепитувати, перепитати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перепит —
ПЕРЕ́ПИТ, у, ч., розм. Дія за знач. перепи́тувати, перепита́ти. Почалася метушня, перебивчаста розмова, перепити – увесь той безлад, що буває при несподіваних зустрічах (М. Стельмах).
Словник української мови у 20 томах
перепит —
ПЕРЕ́ПИТ, у, ч., розм. Дія за знач. перепи́тувати, перепита́ти. Почалася метушня, перебивчаста розмова, перепити — увесь той безлад, що буває при несподіваних зустрічах (Стельмах, Вел. рідня, 1951, 572).
Словник української мови в 11 томах
перепит —
Пере́пит, -ту м. 1) Разспросъ. 2) Переспросъ.
Словник української мови Грінченка