перепілочка —
перепі́лочка іменник жіночого роду, істота
Орфографічний словник української мови
перепілочка —
-и, ж. 1》 Пестл. до перепілка. 2》 розм. Пестлива форма звертання до дівчини, жінки.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перепілочка —
ПЕРЕПІ́ЛОЧКА, и, ж. 1. Пестл. до перепі́лка. І в тиші степовій десь у житі недокошеному перепілочка підпадьомкала – тужила: завтра викосять... (А.
Словник української мови у 20 томах
перепілочка —
ПЕРЕПІ́ЛОЧКА, и, ж. 1. Пестл до перепі́лка. І в тиші степовій десь у житі недокошеному перепілочка підпадьомкала — тужила: завтра викосять… (Головко, І, 1957, 246); Що ж, кажуть, щастя не перепілочка — решетом не накриєш; хто за щастя бореться...
Словник української мови в 11 томах