перепієць —
-йця, ч., етн. 1》 Весільний хлібець особливої форми. 2》 Брат нареченої, який після від'їзду останньої до оселі жениха прибуває туди згодом, аби довідатися про вислід першої шлюбної ночі.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перепієць —
ПЕРЕПІ́ЄЦЬ, йця, ч., етн. 1. Весільний хлібець особливої форми. Спекти перепієць; Піднести перепієць. 2. Брат нареченої, який після від'їзду останньої до оселі жениха прибуває туди згодом, аби довідатися про вислід першої шлюбної ночі. Зустрічати перепійця.
Словник української мови у 20 томах
перепієць —
Перепієць, -пійця м. 1) Небольшой свадебный хлѣбецъ особой формы. Марк. 137. МУЕ. III. 87. В п'ятницю до діла лежні з гурту поробили та шишки і перепійці в піч посадовили. Мкр. Н. 21.
Словник української мови Грінченка