перепієць
ПЕРЕПІ́ЄЦЬ, йця, ч., етн.
1. Весільний хлібець особливої форми.
Спекти перепієць;
Піднести перепієць.
2. Брат нареченої, який після від'їзду останньої до оселі жениха прибуває туди згодом, аби довідатися про вислід першої шлюбної ночі.
Зустрічати перепійця.
Словник української мови (СУМ-20)