перепічка
ПЕРЕ́ПІЧКА, и, ж.
1. Поколотий ножем корж, що робиться із кислого хлібного тіста і печеться на сковороді, намащеній маслом або салом.
З останнього борошна спекла [Горпина] дві перепічки, борщу та картоплі зварила (Б. Грінченко);
Кукіш і Заєць взяли кухлі, розламали свіжу перепічку, .. смачно спечену на маслі (М. Рудь);
* У порівн. Наблизившись до Сашка, він простягнув йому широку, як перепічка, долоню (С. Добровольський).
2. заст. Маленька пасочка, яку залишають у священика після освячення пасок.
Повитягала [Анниця] менші паски, повитягала перепічки (Г. Хоткевич).
Словник української мови (СУМ-20)