перестріт —
пере́стріт іменник чоловічого роду хвороба
Орфографічний словник української мови
перестріт —
-у, ч., заст. За народним повір'ям – хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною.
Великий тлумачний словник сучасної мови
перестріт —
ПЕРЕ́СТРІТ, у, ч. За народним повір'ям – хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною. – От я і почала її відчитувати... Вичитаю од перестріту – не бере, зачала від уроків – не помагає...
Словник української мови у 20 томах
перестріт —
ПЕРЕ́СТРІТ, у, ч., заст. За народним повір’ям — хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною. — От я і почала її відчитувати… Вичитаю од перестріту — не бере, зачала від уроків — не помагає… (Мирний, IV, 1955, 378).
Словник української мови в 11 томах
перестріт —
Перестріт, -ту м. 1) Встрѣча. КС. 1882. ХП. 590. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.
Словник української мови Грінченка