Орфографічний словник української мови

перестріт

пере́стріт

іменник чоловічого роду

хвороба

Орфографічний словник української мови

Значення в інших словниках

  1. перестріт — -у, ч., заст. За народним повір'ям – хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  2. перестріт — Пере́стріт, -ріту = при́стріт  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  3. перестріт — ПЕРЕ́СТРІТ, у, ч. За народним повір'ям – хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною. – От я і почала її відчитувати... Вичитаю од перестріту – не бере, зачала від уроків – не помагає...  Словник української мови у 20 томах
  4. перестріт — ПЕРЕ́СТРІТ, у, ч., заст. За народним повір’ям — хвороба, спричинена зустріччю з недоброю людиною. — От я і почала її відчитувати… Вичитаю од перестріту — не бере, зачала від уроків — не помагає… (Мирний, IV, 1955, 378).  Словник української мови в 11 томах
  5. перестріт — Перестріт, -ту м. 1) Встрѣча. КС. 1882. ХП. 590. 2) Болѣзнь отъ встрѣчи, сглазъ.  Словник української мови Грінченка