Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

перифраза

Перифра́за, -зи, -зі

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. перифраза — перифра́за іменник жіночого роду  Орфографічний словник української мови
  2. перифраза — -и, ж., літ. 1》 Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь. 2》 Те саме, що парафраза 1).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. перифраза — ПЕРИФРА́ЗА, и, ж., літ. 1. Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь.  Словник української мови у 20 томах
  4. перифраза — ПЕРИФРА́ЗА, и, ж., літ. 1. Стилістичний прийом, коли кого-, що-небудь називають не прямо, а описово, за його найхарактернішими рисами, ознаками; описовий мовний зворот, ужитий замість звичайної назви кого-, чого-небудь.  Словник української мови в 11 томах