Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

пленум

Пле́нум, -му, -мові; -нуми, -мів

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. пленум — пле́нум іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
  2. пленум — див. ЗБОРИ.  Словник синонімів Караванського
  3. пленум — -у, ч. Збори, засідання за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  4. пленум — Усіхзбір, всечелен  Словник чужослів Павло Штепа
  5. пленум — ПЛЕ́НУМ, у, ч. Збори, засідання за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації. Чоловік пішов на збори, В сільраді пленум (А. Малишко); Пленум міської ради.  Словник української мови у 20 томах
  6. пленум — пле́нум (від лат. plenum – повне) збори, засідання членів виборного керівного органу партійної, профспілкової, громадської, державної або міжнародної організації в повному складі.  Словник іншомовних слів Мельничука
  7. пленум — ПЛЕ́НУМ, у, ч. Збори, засідання за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації. Пленум окружного, міського, районного комітету [КПРС] скликається не рідше як один раз на три місяці (Статут КПРС, 1971, 22)...  Словник української мови в 11 томах
  8. пленум — рос. пленум збори, спільне загальне засідання членів виборного керівного органу організації, спілки, об'єднання, партії, міжнародної організації, державного органу (суду) у повному складі.  Eкономічна енциклопедія