пленум

пле́нум

-у, ч.

Збори, засідання за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації.

Значення в інших словниках

1. пленум — пле́нум іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. пленум — див. ЗБОРИ.  Словник синонімів Караванського
3. пленум — Усіхзбір, всечелен  Словник чужослів Павло Штепа
4. пленум — Пле́нум, -му, -мові; -нуми, -мів  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пленум — ПЛЕ́НУМ, у, ч. Збори, засідання за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації. Чоловік пішов на збори, В сільраді пленум (А. Малишко); Пленум міської ради.  Словник української мови у 20 томах
6. пленум — пле́нум (від лат. plenum – повне) збори, засідання членів виборного керівного органу партійної, профспілкової, громадської, державної або міжнародної організації в повному складі.  Словник іншомовних слів Мельничука
7. пленум — ПЛЕ́НУМ, у, ч. Збори, засідання за участю всіх членів виборного керівного органу якої-небудь організації. Пленум окружного, міського, районного комітету [КПРС] скликається не рідше як один раз на три місяці (Статут КПРС, 1971, 22)...  Словник української мови в 11 томах
8. пленум — рос. пленум збори, спільне загальне засідання членів виборного керівного органу організації, спілки, об'єднання, партії, міжнародної організації, державного органу (суду) у повному складі.  Eкономічна енциклопедія