поборювати

Побо́рювати, -бо́рюю, -бо́рюєш; поборо́ти, -борю́, -бо́реш, -бо́рють; поборо́в, -ро́ла; побо́рюючи

Значення в інших словниках

1. поборювати — побо́рювати дієслово недоконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. поборювати — Побо́рювати (кого?, що?). Змагатися, боротися (проти кого?, чого?). Волохи прийдуть до переконаня, що ліпше трудитись спільно для краю, як поборювати себе взаїмно, в тій надії голосує бесідник за буджетом (Б., 1895, 5, 3); По ядренній бесіді...  Українська літературна мова на Буковині
3. поборювати — Перемагати; (труднощі) переборювати, (плач) пересилювати, (що) Г. боротися з чим; док. ПОБОРОТИ, о. покласти на лопатки.  Словник синонімів Караванського
4. поборювати — див. захищати; перемагати; підкорювати  Словник синонімів Вусика
5. поборювати — -юю, -юєш, недок., рідко, побороти, -борю, -бореш, док., перех. 1》 Борючись із ким-небудь, перемагати. || Перемагати у війні, в бою. || Переборювати який-небудь або чийсь опір; справлятися з чим-небудь. || перен.  Великий тлумачний словник сучасної мови
6. поборювати — ПОБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ПОБОРО́ТИ, борю́, бо́реш, док., кого, що. 1. Борючись з ким-небудь, перемагати. Дарка і сміялася і сердилася, далі поборола Ярину і кинула в траву (Леся Українка); Любив [дід] боротися по ярмарках.  Словник української мови у 20 томах
7. поборювати — ЗАСВО́ЇТИ що (у процесі вивчення чого-небудь, ознайомлення з чимось набути якихось знань, зрозуміти, уяснити щось), ОСВО́ЇТИ, ОПАНУВА́ТИ, ОВОЛОДІ́ТИ чим, ОСЯГНУ́ТИ, ОСЯГТИ́, ПОГЛИ́НУТИ (глибоко, міцно); ПОДУ́ЖАТИ, ПОБОРО́ТИ, ПЕРЕБОРО́ТИ, ОСИ́ЛИТИ розм.  Словник синонімів української мови
8. поборювати — ПОБО́РЮВАТИ, юю, юєш, недок., рідко, ПОБОРО́ТИ, борю́, бо́реш, док., перех. 1. Борючись з ким-небудь, перемагати. Дарка і сміялася і сердилася, далі поборола Ярину і кинула в траву (Л. Укр., III, 1952, 739); Любив [дід] боротися по ярмарках.  Словник української мови в 11 томах