Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

повиполювати

Повипо́лювати, -по́люю, -по́люєш

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. повиполювати — повипо́лювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
  2. повиполювати — -юю, -юєш, док., перех. Виполоти все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. повиполювати — ПОВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Виполоти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. [Онука:] І де вони [бур'яни] беруться тут – повиполюєш, вони знову наростуть, повиполюєш – вони знову... (С. Васильченко); Повиполювати буряки.  Словник української мови у 20 томах
  4. повиполювати — ПОВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Виполоти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. [Онука:] І де вони [бур’яни] беруться тут — повиполюєш, вони знову наростуть, повиполюєш — вони знову… (Вас., III, 1960, 263); Повиполювати буряки.  Словник української мови в 11 томах
  5. повиполювати — Повипо́лювати, -люю, -єш гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.  Словник української мови Грінченка