повиполювати —
повипо́лювати дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
повиполювати —
-юю, -юєш, док., перех. Виполоти все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.
Великий тлумачний словник сучасної мови
повиполювати —
ПОВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Виполоти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. [Онука:] І де вони [бур'яни] беруться тут – повиполюєш, вони знову наростуть, повиполюєш – вони знову... (С. Васильченко); Повиполювати буряки.
Словник української мови у 20 томах
повиполювати —
ПОВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Виполоти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. [Онука:] І де вони [бур’яни] беруться тут — повиполюєш, вони знову наростуть, повиполюєш — вони знову… (Вас., III, 1960, 263); Повиполювати буряки.
Словник української мови в 11 томах
повиполювати —
Повипо́лювати, -люю, -єш гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.
Словник української мови Грінченка