повиполювати

ПОВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., перех. Виполоти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.

[Онука:] І де вони [бур’яни] беруться тут — повиполюєш, вони знову наростуть, повиполюєш — вони знову… (Вас., III, 1960, 263);

Повиполювати буряки.

Значення в інших словниках

1. повиполювати — повипо́лювати дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. повиполювати — -юю, -юєш, док., перех. Виполоти все чи багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. повиполювати — Повипо́лювати, -по́люю, -по́люєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. повиполювати — ПОВИПО́ЛЮВАТИ, юю, юєш, док., що. Виполоти все або багато чого-небудь, скрізь або в багатьох місцях. [Онука:] І де вони [бур'яни] беруться тут – повиполюєш, вони знову наростуть, повиполюєш – вони знову... (С. Васильченко); Повиполювати буряки.  Словник української мови у 20 томах
5. повиполювати — Повипо́лювати, -люю, -єш гл. Выполоть (во множествѣ). Усі грядки повиполювала.  Словник української мови Грінченка