Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поденник

Поде́нник, -ка; -ники, -ків

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. поденник — поде́нник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. поденник — -а, ч. Найманий робітник із поденною оплатою праці.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поденник — ПОДЕ́ННИК, а, ч. Найманий робітник з поденною оплатою праці. Між нами, поденниками, працював і наймит Гливин – Яким (А. Тесленко).  Словник української мови у 20 томах
  4. поденник — ПОДЕ́ННИК, а, ч. Найманий робітник з поденною оплатою праці. Між нами, поденниками, працював і наймит Гливин — Яким (Тесл., З книги життя, 1949, 68).  Словник української мови в 11 томах
  5. поденник — Поденник, -ка м. Поденщикъ, поденный рабочій. З поденника викрутить останню краплю поту. Г. Барв. 162.  Словник української мови Грінченка