подоліти Подола́ти, -ла́ю, -ла́єш і рідше подолі́ти, -лі́ю, -лі́єш кого, що Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках подоліти — див. подолувати. Великий тлумачний словник сучасної мови подоліти — ПОДОЛІ́ТИ див. подо́лувати. Словник української мови у 20 томах подоліти — ПОДОЛІ́ТИ див. подо́лувати. Словник української мови в 11 томах подоліти — Подоліти, -лію, -єш гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394. Словник української мови Грінченка