подоліти

Подоліти, -лію, -єш

гл. Одолѣть. Немає нікого, щоб нас подоліли. Макс. Подоліти своє горе. Г. Барв. 394.

Значення в інших словниках

1. подоліти — див. подолувати.  Великий тлумачний словник сучасної мови
2. подоліти — Подола́ти, -ла́ю, -ла́єш і рідше подолі́ти, -лі́ю, -лі́єш кого, що  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
3. подоліти — ПОДОЛІ́ТИ див. подо́лувати.  Словник української мови у 20 томах
4. подоліти — ПОДОЛІ́ТИ див. подо́лувати.  Словник української мови в 11 томах