Подра́ти, подеру́, -дере́ш; подра́в, частіше поде́р, -де́рла (від поде́рти)
Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.
Значення в інших словниках
подрати —
подра́ти дієслово доконаного виду
Орфографічний словник української мови
подрати —
див. подерти.
Великий тлумачний словник сучасної мови
подрати —
ПОДРА́ТИ див. поде́рти.
Словник української мови у 20 томах
подрати —
(аж) моро́з дере́ (подира́є, пробира́є і т. ін.) / поде́р (подра́в, пробра́в і т. ін.) по спи́ні (по шкі́рі, за пле́чі і т. ін.) кого, у кого і без додатка.
Фразеологічний словник української мови
подрати —
РВА́ТИ (порушуючи цілісність чогось, різким рухом розділяти його на частини), РОЗРИВА́ТИ, РОЗДИРА́ТИ, ДЕ́РТИ (ДРА́ТИ), РОЗПАНА́ХУВАТИ розм., ПАНА́ХАТИ розм.; ШМАТУВА́ТИ, РОЗШМАТО́ВУВАТИ, ШМАТКУВА́ТИ розм., ШАБАТУВА́ТИ діал.
Словник синонімів української мови
подрати —
ПОДРА́ТИ див. поде́рти.
Словник української мови в 11 томах
подрати —
Подрати, -деру, -реш гл. = подерти. Хоч чорт лапті подрав, то докупи зібрав. Ном. № 9023.
Словник української мови Грінченка