Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поетка

Пое́тка, -тки, -тці; -е́тки, -ток

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. поетка — пое́тка іменник жіночого роду, істота  Орфографічний словник української мови
  2. поетка — -и, ж., заст. Поетеса.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поетка — ПОЕ́ТКА, и, ж., заст. Поетеса. Ім'я нам легіон, Поети й поетки (М. Рильський); І досі в годинах утоми і нудьги відчуваю два бажання, і бореться душа поетки з душею громадянки... Бажаю цвітів і світла багато, і нічого не чути зі світа людей (Уляна Кравченко).  Словник української мови у 20 томах
  4. поетка — ПОЕ́ТКА, и, ж., заст. Поетеса. Ім’я нам легіон, Поети й поетки (Рильський, II, 1960, 9); І досі в годинах утоми і нудьги відчуваю два бажання, і бореться душа поетки з душею громадянки… Бажаю цвітів і світла багато, і нічого не чути зі світа людей (У. Кравч., Вибр., 1958, 275).  Словник української мови в 11 томах
  5. поетка — Поетка, -ки ж. Поэтесса. Желех.  Словник української мови Грінченка