поетка
ПОЕ́ТКА, и, ж., заст. Поетеса.
Ім’я нам легіон, Поети й поетки (Рильський, II, 1960, 9);
І досі в годинах утоми і нудьги відчуваю два бажання, і бореться душа поетки з душею громадянки… Бажаю цвітів і світла багато, і нічого не чути зі світа людей (У. Кравч., Вибр., 1958, 275).
Словник української мови (СУМ-11)