поетів

ПОЕ́ТІВ, това, тове. Прикм. до пое́т 1; належний поетові.

І тепер нащадки панські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують! (Л. Укр., І, 1951, 386);

І кожна мука, кожен зойк і стогін Лягали на поетове чоло Гіркою тінню (Рильський, II, 1960, 142);

Жайсак.. поскакав уперед, ведучи на поводу поетового коня (Тулуб, В степу.., 1964, 204).

Значення в інших словниках

1. поетів — пое́тів прикметник  Орфографічний словник української мови
2. поетів — -това, -тове. Прикм. до поет 1); належний поетові.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. поетів — ПОЕ́ТІВ, това, тове. Прикм. до пое́т 1; належний поетові. І тепер нащадки панські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують! (Леся Українка); І кожна мука, кожен зойк і стогін Лягали на поетове чоло Гіркою тінню (М.  Словник української мови у 20 томах
4. поетів — Поетів, -това, -ве Принадлежащій поэту. Душа поетова святая. Шевч. 561.  Словник української мови Грінченка