поетів
ПОЕ́ТІВ, това, тове.
Прикм. до пое́т 1; належний поетові.
І тепер нащадки панські Тюрми міцнії будують, А поетові нащадки Слово гостреє гартують! (Леся Українка);
І кожна мука, кожен зойк і стогін Лягали на поетове чоло Гіркою тінню (М. Рильський);
Жайсак .. поскакав уперед, ведучи на поводу поетового коня (З. Тулуб).
Словник української мови (СУМ-20)