пожаданий
ПОЖАДА́НИЙ, а, е, рідко. Те саме, що жада́ний 1.
Я знаю, що для п. Якубовського були б більше пожадані повісті з народного життя (Л. Укр., V, 1956, 276);
«Визволитель»-цар Не волі вістку пожадану, А гніт новий, нову оману Народу скорбному приніс (Рильський, II, 1956, 136);
— Ця дитина, така у бога випрошена, така пожадана, мала перецвісти, як цей серед густого лісу на зрубі квіт! (Кобр., Вибр., 1954, 92).
Словник української мови (СУМ-11)