позичальник —
позича́льник іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
позичальник —
-а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику.
Великий тлумачний словник сучасної мови
позичальник —
ПОЗИЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику. За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші чи ..
Словник української мови у 20 томах
позичальник —
ПОЗИЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику. За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші чи .. речі (Цив.
Словник української мови в 11 томах
позичальник —
рос. заемщик одержувач кредиту, позички; сторона в кредитній угоді, що бере на себе зобов'язання повернення позичених грошей (майна) і сплати процента. П. може бути держава, юридична особа, громадянин.
Eкономічна енциклопедія