позичальник

ПОЗИЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику.

За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші чи .. речі (Цив. кодекс УРСР, 1950, 38);

— Легко живеться таким позичальникам, як голові в «Маяку» [що все позичає в сусідів] (Коп., Земля.., 1957, 78).

Значення в інших словниках

1. позичальник — позича́льник іменник чоловічого роду, істота  Орфографічний словник української мови
2. позичальник — -а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. позичальник — ПОЗИЧА́ЛЬНИК, а, ч. Той, хто бере у кого-небудь щось у позику. За договором позики одна сторона (позичкодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) гроші чи ..  Словник української мови у 20 томах
4. позичальник — Позича́льник, ка; -ники, -ків  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. позичальник — рос. заемщик одержувач кредиту, позички; сторона в кредитній угоді, що бере на себе зобов'язання повернення позичених грошей (майна) і сплати процента. П. може бути держава, юридична особа, громадянин.  Eкономічна енциклопедія