покритка —
-и, ж., заст. Дівчина, що народила позашлюбну дитину.
Великий тлумачний словник сучасної мови
покритка —
ПО́КРИТКА, и, ж., заст. Дівчина, що народила позашлюбну дитину. То покритка попідтинню З байстрям шкандибає, Батько й мати одцурались Й чужі не приймають! (Т. Шевченко).
Словник української мови у 20 томах
покритка —
ПО́КРИ́ТКА заст. (дівчина, що народила позашлюбну дитину), ЗВЕДЕНИ́ЦЯ заст., діал. На панському харчі і найсвятіші дівчата покритками стають (М. Стельмах); Вітер шумить, сором до села наносить, зведениці дорогу стелить (Марко Черемшина).
Словник синонімів української мови
покритка —
ПО́КРИТКА, и, ж., заст. Дівчина, що народила позашлюбну дитину. То покритка попідтинню З байстрям шкандибає, Батько й мати одцурались Й чужі не приймають! (Шевч., І, 1963, 239).
Словник української мови в 11 томах
покритка —
По́кри́тка, -ки ж. Дѣвушка, лишившаяся невинности, родившая ребенка. см. покривати 3. КС. 1889. XI. Од тебе сина мала, покриткою стала... покриткою... який сором! Шевч. 86. То покритка попід тинню з байстрям шкандибає. Шевч.
Словник української мови Грінченка