полапки —
присл., розм. 1》 Те саме, що навпомацки. 2》 перен. Не знаючи певних обставин, не маючи якихось даних навичок і т. ін.; інтуїтивно.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полапки —
по́лапки прислівник незмінювана словникова одиниця розм.
Орфографічний словник української мови
полапки —
ПО́ЛАПКИ, присл., розм. 1. Те саме, що навпо́мацки. Онися встала, полапки знайшла в скрині стару чоловікову сорочку (І. Нечуй-Левицький); Я виніс із хати скибку хліба, нарвав у садку полапки, до зірок, жовтих слив (С. Васильченко). 2. перен.
Словник української мови у 20 томах
полапки —
НАВПО́МАЦКИ (НАПО́МАЦКИ) (за допомогою дотику, обмацуючи, не бачачи при цьому нічого), ПО́МАЦКИ, ПО́ЛАПКИ розм., О́БМАЦКИ рідко, ПО́ЛАПЦЕМ рідко. Він навпомацки дійшов до задвіркових дверей, одчинив і вискочив у садок (І.
Словник синонімів української мови
полапки —
ПО́ЛАПКИ, присл., розм. 1. Те саме, що навпо́мацки. Онися встала, полапки знайшла в скрині стару чоловікову сорочку (Н.-Лев., III, 1956, 118); Я виніс із хати скибку хліба, нарвав у садку полапки, до зірок, жовтих слив (Вас., II, 1959, 301). 2. перен.
Словник української мови в 11 томах
полапки —
Полапки нар. Ощупью. Поночі, так я полапки вибірала. Пирят. у. Удень вони як серед ночі ходять, і полапки гмукають о полудні. К. Іов. 12.
Словник української мови Грінченка