полеміст —
-а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полеміст —
полемі́ст іменник чоловічого роду, істота
Орфографічний словник української мови
полеміст —
ПОЛЕМІ́СТ, а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати. Серед полемістів XVI –XVII ст. підноситься велична постать Івана Вишенського, найвизначнішого українського письменника тієї епохи (з навч. літ.
Словник української мови у 20 томах
полеміст —
полемі́ст (від грец. πολεμιστής – воїн) любитель, учасник полеміки, суперечник.
Словник іншомовних слів Мельничука
полеміст —
ПОЛЕМІ́СТ, а, ч. Той, хто вправно володіє мистецтвом полеміки або любить полемізувати. Серед полемістів XVI-XVII ст. підноситься велична постать Івана Вишенського, найвизначнішого українського письменника тієї епохи (Іст. укр. літ..
Словник української мови в 11 томах