полуничник —
-а, ч. 1》 Ділянка землі, засаджена кущами полуниць. 2》 Наливка, напій із полуниць.
Великий тлумачний словник сучасної мови
полуничник —
полуни́чник іменник чоловічого роду ділянка землі, засаджена кущами полуниць; наливка
Орфографічний словник української мови
полуничник —
ПОЛУНИ́ЧНИК, а, ч. 1. Ділянка землі, засаджена кущами полуниць. 2. Наливка, напій, пригот. з полуниць. Полуничник. Напій приготовляють так само, як і аґрусівку (з наук.-попул. літ.).
Словник української мови у 20 томах
полуничник —
ПОЛУНИ́ЧНИК, а, ч. 1. Ділянка землі, засаджена кущами полуниць. 2. Наливка, напій, пригот. з полуниць. Полуничник. Напій приготовляють так само, як і агрусівку (Укр. страви, 1957, 371).
Словник української мови в 11 томах
полуничник —
Полуничник, полунишник, -ка м. 1) Стебель и листья клубники, клубничный кустикъ. Полуничнику багато, а ягід на йому нема. 2) Наливка на клубникѣ. 3) раст. Trifolium montanum L. ЗЮЗО. І. 139.
Словник української мови Грінченка