поліпшувати —
див. ПОКРАЩУВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, що поліпшує, здатний <�згодний, радий> поліпшити, звиклий <�ставши> поліпшувати, поліпшувач.
Словник синонімів Караванського
поліпшувати —
-ую, -уєш, недок., поліпшити, -шу, -шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. || Робити що-небудь кращим, більш задовільним; покращувати. || Робити більш досконалим що-небудь; удосконалювати. || Підвищувати показники (в роботі, змаганні і т. ін.).
Великий тлумачний словник сучасної мови
поліпшувати —
полі́пшувати дієслово недоконаного виду
Орфографічний словник української мови
поліпшувати —
ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., що. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. – Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно .. поліпшувати свою ниву (М.
Словник української мови у 20 томах
поліпшувати —
ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М.
Словник синонімів української мови
поліпшувати —
ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. — Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно..
Словник української мови в 11 томах
поліпшувати —
Поліпшувати, -шую, -єш сов. в. поліпшити, -шу, -шиш, гл. Улучшать, улучшить.
Словник української мови Грінченка