Словник української мови в 11 томах

поліпшувати

ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін.

— Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно.. поліпшувати свою ниву (Стельмах, I, 1962, 13);

Щоб поліпшити смакові якості плода, ми використали розроблений Мічуріним метод Ментора (Вол., Наддн. висоти, 1958, 172);

// Робити що-небудь кращим, більш задовільним; покращувати.

Зміцнення громадського господарства артілі дозволяє поліпшувати побут колгоспників (Хлібороб Укр., 12, 1968, 26);

Чи всі здорові в родині? Чи хтось трошки поліпшив настрій? (Л. Укр., V, 1956, 422);

О. М. Горький відзначив, що у витворах народної уяви завжди жило прагнення поліпшити реальне життя (Рильський, III, 1956, 141);

// Робити більш досконалим що-небудь; удосконалювати.

Я. Купала уважним оком пройшовся по рядках перекладу X. Чарнушевича, виправляючи і поліпшуючи окремі місця (Рад. літ-во, 5, 1958, 62);

Використання природного газу дало змогу не тільки поліпшити технологічний процес у промисловості, але й досягти значної економії капіталовкладень (Рад. Укр., 12.XII 1962, 2);

// Підвищувати показники (в роботі, змаганні і т. ін.).

В сьогоднішній газеті писалося про те, що він поліпшив свій рекорд (Руд., Вітер.., 1958, 400).

Словник української мови (СУМ-11)

Значення в інших словниках

  1. поліпшувати — див. ПОКРАЩУВАТИ; п-к -УЮЧИЙ, що поліпшує, здатний <�згодний, радий> поліпшити, звиклий <�ставши> поліпшувати, поліпшувач.  Словник синонімів Караванського
  2. поліпшувати — -ую, -уєш, недок., поліпшити, -шу, -шиш, док., перех. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. || Робити що-небудь кращим, більш задовільним; покращувати. || Робити більш досконалим що-небудь; удосконалювати. || Підвищувати показники (в роботі, змаганні і т. ін.).  Великий тлумачний словник сучасної мови
  3. поліпшувати — полі́пшувати дієслово недоконаного виду  Орфографічний словник української мови
  4. поліпшувати — ПОЛІ́ПШУВАТИ, ую, уєш, недок., ПОЛІ́ПШИТИ, шу, шиш, док., що. Робити кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін. – Невже ви, лауреат академії, не розумієте, що фактор злиднів примусить хлібороба інтенсивно .. поліпшувати свою ниву (М.  Словник української мови у 20 томах
  5. поліпшувати — ВИПРАВЛЯ́ТИ (змінювати на краще, робити кращим), ПОПРАВЛЯ́ТИ, НАПРАВЛЯ́ТИ, ПІДПРАВЛЯ́ТИ (трохи, дещо). — Док.: ви́правити, попра́вити, напра́вити, підпра́вити. Важко виправити становище, хоч, звичайно, людина все може, якщо захоче (М.  Словник синонімів української мови
  6. поліпшувати — Полі́пшувати, -шую, -шуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
  7. поліпшувати — Поліпшувати, -шую, -єш сов. в. поліпшити, -шу, -шиш, гл. Улучшать, улучшить.  Словник української мови Грінченка