поліпшуватися
ПОЛІ́ПШУВАТИСЯ, ується, недок., ПОЛІ́ПШИТИСЯ, иться, док.
1. Робитися кращим, досконалішим якістю, властивістю і т. ін.
Поліпшилась сортність сталі; — З кожним разом деталь поліпшувалась, та все ж таки не задовольняла мене (Донч., V, 1957, 259);
// Ставати більш задовільним.
Маю надію, що відтепер буде стан хворої скоро поліпшуватися (Коб., III, 1956, 192);
Незважаючи на реформи Йосифа II і знесення панщини в 1782 р. суспільне становище сільського населення зовсім не поліпшилось (Фр., XVI, 1955, 144);
Зросли і зміцніли наші колгоспи, поліпшився добробут трудівників сільського господарства (Хлібороб Укр., 4, 1967, 2);
// Ставати більш досконалим (про роботу, дослідження і т. ін.).
Значно поліпшилась робота українських вчених в галузі суспільних наук (Цюпа, Україна.., 1960, 113).
2. тільки недок. Пас. до полі́пшувати.
Пізніше донські коні поліпшувались орлово-ростопчинською та чистокровною верховою породами (Конярство, 1957, 60).
Словник української мови (СУМ-11)