пом’яти —
ПОМ’Я́ТИ, мну, мнеш, док , перех. 1. Док до м’яти 1-4. Панько витяг із воза добрий жмут соломи, пом’яв, потер на віхоть та й запхав на дно шапки (Март , Тв , 1954, 162); Юля поклала під дерево велосипед і, розіславши плаття, очевидно, для того...
Словник української мови в 11 томах