попекти

Попекти́, -печу́, -пече́ш; попі́к, попекла́, -пекли́; попі́кши

Значення в інших словниках

1. попекти — попекти́ дієслово доконаного виду  Орфографічний словник української мови
2. попекти — -ечу, -ечеш, док., перех. 1》 Викликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. || у сполуч. зі сл. смага. Викликати сухість і шершавість губ (про внутрішній жар, спрагу). || у сполуч. зі сл. кропива.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. попекти — ПОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., що. 1. Ви́кликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. [Христан:] Раз пожар у них був трапився, то я руку дуже був попік, тушивши (М.  Словник української мови у 20 томах
4. попекти — ПОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. 1. Ви́кликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. [Xристан:] Раз пожар у них був трапився, то я руку дуже був попік, тушивши (М.  Словник української мови в 11 томах
5. попекти — Попекти́ , -печу́ , -че́ш гл. 1) Попечь, испечь, изжарить. 2) Обжечь. 3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла. Грин. III. 645.  Словник української мови Грінченка