Значення в інших словниках
-
попекти —
-ечу, -ечеш, док., перех. 1》 Викликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. || у сполуч. зі сл. смага. Викликати сухість і шершавість губ (про внутрішній жар, спрагу). || у сполуч. зі сл. кропива.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
попекти —
ПОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., що. 1. Ви́кликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. [Христан:] Раз пожар у них був трапився, то я руку дуже був попік, тушивши (М.
Словник української мови у 20 томах
-
попекти —
Попекти́, -печу́, -пече́ш; попі́к, попекла́, -пекли́; попі́кши
Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
-
попекти —
ПОПЕКТИ́, ечу́, ече́ш, док., перех. 1. Ви́кликати опіки або відчуття болю від вогню, чого-небудь гарячого, їдкого, пекучого. [Xристан:] Раз пожар у них був трапився, то я руку дуже був попік, тушивши (М.
Словник української мови в 11 томах
-
попекти —
Попекти́ , -печу́ , -че́ш гл. 1) Попечь, испечь, изжарить. 2) Обжечь. 3) Пожалить, ужалить (крапивой) (во множествѣ). Ускочила у кропиву та й ніженьки попекла. Грин. III. 645.
Словник української мови Грінченка