поплавець —
поплаве́ць іменник чоловічого роду
Орфографічний словник української мови
поплавець —
-вця, ч. 1》 Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. 2》 Прикріплена до дна або до берега споруда чи предмет, що утримується на поверхні води. 3》 спец.
Великий тлумачний словник сучасної мови
поплавець —
ПОПЛАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. Вода шумить! .. вода гуля! ..
Словник української мови у 20 томах
поплавець —
ПОПЛАВЕ́ЦЬ (легший від води предмет, що утримує гачок, сіть на належній глибині та сигналізує про клювання риби), ПОПЛАВО́К, ПОПЛАВИ́ЩЕ, ҐАЛАҐА́Н діал. (на великій рибальській сіті).
Словник синонімів української мови
поплавець —
ПОПЛАВЕ́ЦЬ, вця́, ч. 1. Прикріплений до ліски шматок якої-небудь речовини, легшої від води, що утримує гачок на належній глибині й сигналізує про клювання риби. Вода шумить!.. вода гуля!..
Словник української мови в 11 томах
поплавець —
Поплавець, -вця́ м. Поплавокъ. На березі рибалка молоденький на поплавець глядить. Г.-Арт. (О. 1861. III. 118).
Словник української мови Грінченка