попороти —
попоро́ти 1 дієслово доконаного виду розшити; розрізати попоро́ти 2 дієслово доконаного виду пошмагати розм.
Орфографічний словник української мови
попороти —
I -порю, -пореш, перех. Док. до пороти I. II -порю, -пореш, перех., розм. Док. до пороти II 1).
Великий тлумачний словник сучасної мови
попороти —
ПОПОРО́ТИ¹, порю́, по́реш. Док. до поро́ти¹. Попорола сорочку, бо не по-моєму пошита, по-своєму перешию (Сл. Б. Грінченка). ПОПОРО́ТИ², порю́, по́реш, розм. Док. до поро́ти² 1. У плузі Волики розсердились, вертіли. Орать відлога не хотіли.
Словник української мови у 20 томах
попороти —
ПОПОРО́ТИ¹, порю́, по́реш, перех. Док. до поро́ти¹. Попорола сорочку, бо не по-моєму пошита, по-своєму перешию (Сл. Гр.). ПОПОРО́ТИ², порю́, по́реш, перех., розм. Док. до поро́ти² 1. У плузі Волики розсердились, вертіли. Орать відлога не хотіли.
Словник української мови в 11 томах
попороти —
Попоро́ти, -рю́, -реш гл. Распороть. Попорола сорочку, бо не по моєму пошита, — по своєму перешию. Васильк. у.
Словник української мови Грінченка