пороззявляти

Пороззявля́ти, -ля́ємо, звич. мн.

Значення в інших словниках

1. пороззявляти — пороззявля́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пороззявляти — -яємо, -яєте і рідко пороззявлювати, -юємо, -юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пороззявляти — ПОРОЗЗЯВЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і рідко ПОРОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., що, розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин). Пороззявляли роти та й дивляться (Сл. Б. Грінченка); Кури никають по двору, пороззявлявши дзьоби (з публіц. літ.).  Словник української мови у 20 томах
4. пороззявляти — аж ро́та роззя́вити. Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось. Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл..  Фразеологічний словник української мови
5. пороззявляти — ПОРОЗЗЯВЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і рідко ПОРОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин). Пороззявляли роти та й дивляться (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
6. пороззявляти — Пороззявляти, -ляємо, -єте гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються. Харьк.  Словник української мови Грінченка