пороззявляти

ПОРОЗЗЯВЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і рідко ПОРОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., що, розм.

Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин).

Пороззявляли роти та й дивляться (Сл. Б. Грінченка);

Кури никають по двору, пороззявлявши дзьоби (з публіц. літ.).

◇ (1) Аж роти́ пороззявля́ли (д) див. роззявля́ти;

(2) Пороззявля́ли пе́льки (д) див. роззявля́ти;

(3) Пороззявля́ти роти́ (д) див. роззявля́ти;

Чо́боти ка́ші про́сять (ро́ти пороззявля́ли) див. чо́боти.

Значення в інших словниках

1. пороззявляти — пороззявля́ти дієслово доконаного виду рідко  Орфографічний словник української мови
2. пороззявляти — -яємо, -яєте і рідко пороззявлювати, -юємо, -юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин).  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. пороззявляти — аж ро́та роззя́вити. Виявити сильне здивування, захоплення або великий інтерес до чогось. Взяли слуги Іванка й одягли в царську одіж. Коли його повели на полуденок, то і сам цар аж рота роззявив — ледве його впізнав (Три золоті сл..  Фразеологічний словник української мови
4. пороззявляти — Пороззявля́ти, -ля́ємо, звич. мн.  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
5. пороззявляти — ПОРОЗЗЯВЛЯ́ТИ, я́ємо, я́єте і рідко ПОРОЗЗЯ́ВЛЮВАТИ, юємо, юєте, док., перех., розм. Роззявити (роти, пащі і т. ін.) (про людей, тварин). Пороззявляли роти та й дивляться (Сл. Гр.  Словник української мови в 11 томах
6. пороззявляти — Пороззявляти, -ляємо, -єте гл. Разинуть (о многихъ). Пороззявляли роти та й дивлються. Харьк.  Словник української мови Грінченка