порозказувати

ПОРОЗКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., що, про що, розм. за що, також з підрядним дод.

Розказати багато чого-небудь; порозповідати.

– Ет, мамо! будьте ласкаві, тепер покиньте мене: потім порозказую геть усе (А. Кримський);

Не криється баба [знахарка]: тільки зачепи – вона тобі повну торбу розкаже .. Ото слухають, слухають дівчата, та: “Бабо-бабо! От ми од вас хліб одіб'ємо – нащо все порозказували?” (Дніпрова Чайка);

// Розказати багатьом що-небудь.

Ці панни порозказують всім у цілому повіті за дикий бал (І. Нечуй-Левицький).

Значення в інших словниках

1. порозказувати — порозка́зувати дієслово доконаного виду розм.  Орфографічний словник української мови
2. порозказувати — -ую, -уєш, док., перех., про що, розм. за що, також з підрядним додатковим. Розказати багато чого-небудь; порозповідати. || Розказати багатьом що-небудь.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. порозказувати — Порозка́зувати, -ка́зую, -ка́зуєш  Правописний словник Голоскевича (1929 р.)
4. порозказувати — ПОРОЗКА́ЗУВАТИ, ую, уєш, док., перех., про що, розм. за що, також з підрядним додатковим. Розказати багато чого-небудь; порозповідати. — Ет, мамо! будьте ласкаві, тепер покиньте мене: потім порозказую геть усе (Крим.  Словник української мови в 11 томах