порон —
поро́н іменник чоловічого роду пором арх.
Орфографічний словник української мови
порон —
див. ПЕРЕПРАВА, п! МІСТ.
Словник синонімів Караванського
порон —
див. пором.
Великий тлумачний словник сучасної мови
порон —
ПОРО́Н див. поро́м.
Словник української мови у 20 томах
порон —
ПОРО́М (транспортний засіб, призначений для переправи людей, вантажів тощо через річку, озеро, морську протоку), ПАРО́М розм., ПОРО́Н заст.
Словник синонімів української мови
порон —
ПОРО́Н див. поро́м.
Словник української мови в 11 томах
порон —
Поро́н, -на́ м. Паромъ. Драг. 244. Гн. І. 153. Коби човен, порон та весельце, пробував бим в тебе вечер, серце. Гол. II. 399.
Словник української мови Грінченка