Значення в інших словниках
-
посередництво —
посере́дництво іменник середнього роду
Орфографічний словник української мови
-
посередництво —
Одна з функцій соціального робітника, яка полягає в наданні допомоги клієнту у встановленні контакту з потенційною системою підтримки в безпосередньому оточенні останнього. англ. mediation; нім. Mediation f=, -en; угор. közvetités; рос. посредничество.
Словник із соціальної роботи
-
посередництво —
Посере́дництво. Назва дії за знач. посередничити. Бо то певно, що в зносинах з людом найважнійше те, щоби в тім взгляді посередничили тільки такі люди, що вийшли з мужицтва, зросли ся з народом (Б., 1895, 10, 2) // пол. pośrednictwo — посередництво.
Українська літературна мова на Буковині
-
посередництво —
[посеиредниецтво] -ва, м. (на) -в'і
Орфоепічний словник української мови
-
посередництво —
-а, с. 1》 Сприяння у встановленні або здійсненні ділових контактів, торговельних, дипломатичних та інших зносин між ким-, чим-небудь. || Допомога у налагодженні спілкування між ким-небудь.
Великий тлумачний словник сучасної мови
-
посередництво —
ПОСЕРЕ́ДНИЦТВО, а, с. 1. Сприяння у встановленні або здійсненні ділових контактів, торговельних, дипломатичних та ін. зносин між ким-, чим-небудь. Делікатність справи вимагала посередництва (Я.
Словник української мови у 20 томах
-
посередництво —
ПОСЕРЕ́ДНИЦТВО, а, с. 1. Сприяння у встановленні або здійсненні ділових контактів, торговельних, дипломатичних та ін. зносин між ким-, чим-небудь.
Словник української мови в 11 томах
-
посередництво —
рос. посредничество різновид комерційно-підприємницької, культурологічної діяльності, що здійснюється фізичними чи юридичними особами. Основними функціями...
Eкономічна енциклопедія