Правописний словник Голоскевича (1929 р.)

поспішний

Поспі́шний, -на, -не

Правописний словник Г. Голоскевича, 1929 р.

Значення в інших словниках

  1. поспішний — (зроблений нашвидкуруч) поспішливий, квапливий, хапливий, гарячковий, (про рішення) скороспілий.  Словник синонімів Полюги
  2. поспішний — поспі́шний прикметник  Орфографічний словник української мови
  3. поспішний — Поспі́шний. Швидкий (про вид поїзда, пароплава). До Львова від’їжджають з Чернівців: поспішний потяг о 3 год. 4 мін. по полудни, особові потяги о 6 год. 54 мін. зраня, 6 год. 45 мін. вечером (Б.  Українська літературна мова на Буковині
  4. поспішний — Швидкий, поквапливий, поквапний, КВАПЛИВИЙ; (висновок) передчасний, жм. скорохвацький.  Словник синонімів Караванського
  5. поспішний — див. швидкий  Словник синонімів Вусика
  6. поспішний — -ішна, -ішне. 1》 Який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий. 2》 Зроблений надто швидко, без належної підготовки, достатніх підстав і через те неправильний, недостатньо обґрунтований і т. ін.  Великий тлумачний словник сучасної мови
  7. поспішний — ПОСПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий. Капітан слухав тих слів, уриваних, поспішних, що дихали раз пристрастю, ніжною любов'ю, то знов розпукою і щирим жалем (І.  Словник української мови у 20 томах
  8. поспішний — ПОСПІ́ШНИЙ (зроблений, виконаний надто швидко, без належної підготовки, недостатньо обґрунтований тощо), ПОСПІ́ШЛИВИЙ, ПОКВА́ПЛИВИЙ, ПОКВА́ПНИЙ, СКВА́ПНИЙ, СКВАПЛИ́ВИЙ, КВАПНИЙ, КВАПЛИВИЙ, ПОХА́ПЛИВИЙ, ХАПЛИ́ВИЙ, ХА́ПАНИЙ розм., ГАРЯЧКО́ВИЙ розм.  Словник синонімів української мови
  9. поспішний — ПОСПІ́ШНИЙ, а, е. 1. Який робиться, відбувається, виконується і т. ін. дуже швидко, з поспіхом; швидкий, поквапливий. Капітан слухав тих слів, уриваних, поспішних, що дихали раз пристрастю, ніжною любов’ю, то знов розпукою і щирим жалем (Фр.  Словник української мови в 11 томах