постіл

Пості́л, -тола́; -толи́, -лі́в

Значення в інших словниках

1. постіл — пості́л іменник чоловічого роду  Орфографічний словник української мови
2. постіл — див. постоли.  Великий тлумачний словник сучасної мови
3. постіл — ПОСТІ́Л див. постоли́.  Словник української мови у 20 томах
4. постіл — оЗу́ти (взу́ти, обу́ти і т. ін.) в постоли́ (в ла́пті) кого, заст., зневажл. Довести когось до злиднів, залишити без майна, позбавити багатства; розорити. — Народ зголоднів, а ніхто не подбає, їсти ніхто не дасть.. — Один розкошує, а другий..  Фразеологічний словник української мови
5. постіл — ПОСТОЛИ́ (м'яке селянське взуття, прив'язуване до ніг мотузками), ХОДАКИ́ діал., ВЕРЗУНИ́ діал.; РА́ВЛИКИ (шкіряні); ЛИЧАКИ́, ЧУ́НІ (мотузяні, солом'яні).  Словник синонімів української мови
6. постіл — ПОСТІ́Л див. постоли́.  Словник української мови в 11 томах